СКАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скатувати. В неволі скатований люто, Ти смерть за свободу прийняв (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 272);
// у знач. прикм. При гомоні дзвонів, котрих ніколи не мав уже почути, скатований злочинець заридав перший раз тяжко і болюче (Іван Франко, II, 1950, 117); — Скільки канчуків полосували тут спини «неслухняних бунтарів». На їхніх скатованих тілах купці, феодали Строганови, робили собі мільйони (Олесь Донченко, II, 1956, 61).
СКАТОВАНИЙ
Тлумачення слова