СКАРБОШУКА́Ч, а, чол. Той, хто шукає скарби (у 1 знач.). На початку свого шляху археолог.. здибався із скарбошукачами і дбайливо охороняв від них цінні пам’ятки старовини: кургани і склепи з дорогоцінними фресками та іншими коштовностями (Вітчизна, 11, 1968, 216).
СКАРБОШУКАЧ
Тлумачення слова