СКАРБНИ́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до скарбник 1,3.
2. рідко. Признач. для скарбниці (у 1 знач.). Всі скарбницькі горниці блищали, лисніли, світились без сонця, неначе скрізь були розсипані по скарбах проміння сонця (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 36).
СКАРБНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова