СКАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, чол., рідко. Те саме, що скарбник 1—3. Касир доказував, що ті господарі або зовсім не платили, або казав, що вони заплатили, та не все.. Чутка про такі погані касирові вчинки пішла по селі, і громада просила скинути того скарбівничого (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 401).
СКАРБІВНИЧИЙ
Тлумачення слова