СКАПУ́СТИТИ, ущу, устиш, док., перех., розм.
1. Зробити непридатним для користування; зіпсувати.
2. Порушити, перервати хід чого-небудь, перешкодити здійсненню чогось. Він готовий був навіть скапустити виставу, аби б тільки дошкулити товаришеві (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 213); Кудлатий охоронець все це діло й скапустив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 32).