СКАНДАЛІЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., книжн.
1. Викликати обурення, збентеження, зніяковіння непристойною поведінкою, ганебним учинком і т. ін. Бувайте здорові, та нехай Вас не скандалізують оці дурниці, що я сьогодні понаписувала (Леся Українка, V, 1956, 155); Учитель із Бреславля Вольф не мав більшої насолоди, як підвести цензуру. Він опублікував у провінціальних сілезьких газетах пісню грішника і цим багато скандалізував благочестиві німецькі душі (Павло Тичина, III, 1957, 33).
2. Ставити кого-небудь у незручне, неприємне становище; осоромлювати.