СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більмастий. * Образно. За гратами останню мичку допрядав скалоокий день (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 27);
// у знач. ім. скалоокий, кого, чол. Той, хто має більмо (більма) на оці (на очах). — Тільки про оковиту ніхто не згадав.. — Буде й оковита, — дружньо поляпав по плечі Чепіга скалоокого (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 219).
СКАЛООКИЙ
Тлумачення слова