СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скаламутніти. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 107); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (Павло Загребельний, День.., 1964, 287).
СКАЛАМУТНІЛИЙ
Тлумачення слова