СКАКА́ЛКА, и, жін. Мотузок, шнурок з ручками на кінцях, через який стрибають діти. Вона краще за всіх бігає, вправніше від усіх стрибає на скакалці і в класи і краще за хлопців лазить по деревах (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 125); Стрибали [спортсмени] через дитячу скакалку, то на обох ногах, то на одній, то нога через ногу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 180).
СКАКАЛКА
Тлумачення слова