СКА́ЧКА, и, жін.
1. Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). Вже п’ять годин триває невпинна скачка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 509).
2. тільки мн. Змагання вершників; перегони. — Люди полюбляють розваги — футбол, скачки, бокс, естафети і навіть закладку нової будови (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 10); Життя для того [Ілька] — це низка тяжких, грубих, тупих обов’язків, для мене ж — азартна гра, прецікаві кінські скачки, нарешті, бокал старого вина (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 23).