СЮЖЕ́ТИК, у, чол., зневажл. Те саме, що сюжет. Кволі, спрощені сюжетики (а навіть вони є не в усіх віршах) нічого, крім шкоди, не можуть принести поезії для дітей (Літературна газета, 15.XII 1959, 2); Кожної зустрічі Олесь Васильович, лукаво мружачись, запитував: — Ну як, є сюжетик? (Олесь Донченко, VI, 1957, 621).
СЮЖЕТИК
Тлумачення слова