СЮРТУЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до сюртук. На хорах невеличкі школярі-дяки, повбирані в сюртучки, почали співати чудовими альтовими голосами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403); Сухий, аж чорний, тонісінький, як жердина, в чорному сюртучку, він уміщався на одному краєчку табурета (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 105).
СЮРТУЧОК
Тлумачення слова