СЮРКОТЛИВИЙ

СЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно сюркоче. Сюркотливий коник;
//  З сюркотанням. Він не спав, лежав, прислухаючись до хатньої тиші, до цвіркуна, що чомусь змовк і не подавав більше свого такого ніжного і сюркотливого голосу (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 112).