СЮДОЮ, присл., розм.
1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).
Тудою й сюдою див. тудою.
2. У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).