СЯКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сякати і сякатися і звуки, утворювані цією дією. Спів стих, і почулось довге жалібне сякання носа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 176); Чути було тільки тихе схлипування та немічне й часте сякання носа (Григорій Епік, Тв., 1958, 390).