СІВОЗМІНА

СІВОЗМІ́НА, и, жін. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років, правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях, у поєднанні з відповідною системою обробітку ґрунту та удобрень мають забезпечити підвищення родючості землі (Наука і життя, 2, 1960, 32); — Що ж у них і родитиме, як не кукіль, коли сівозміни нема (Олесь Гончар, III, 1959, 31); Волошки у житі, пирій і полин, — Бур’ян! Це того, що нема сівозмін (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 287); Польова сівозміна; Овочева сівозміна.
▲ Прифермська сівозміна див. прифермський.