СІВЕРЯ́НИ, рян, мн. (одн. сіверянин, а, чол.; сіверянка, и, жін.). Давнє східнослов’янське плем’я, що жило в басейнах річок Десни, Сейму і Сули. «Повість временних літ» розповідає, що в другій половині І тисячоліття у східних слов’ян існували політичні об’єднання.. Вона називає їх полянами, сіверянами, радимичами, словенами тощо (Наука і життя, 9, 1968, 10); Нащадки сіверян, полян, дулібів, Малята вчать ті сонячні слова, Що, ніби чародійник з рукава, Ти сипав їм — і в добрості не схибив (Максим Рильський, II, 1960, 88).
СІВЕРЯНИ
Тлумачення слова