СІ́ТОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до сітка 1—3, 6, 7. У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся — Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 142); Крізь червону сіточку на голові просвічували непокірні чорні кучері [дівчини] (Олесь Донченко, III, 1956, 431); Обличчя у жінки було круглощоке, приємне.. Біля очей — тонюсінька, ледь помітна сіточка зморщок (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 166); Вона швидко поклала у мотузяну сіточку кілька помідорів (Вадим Собко, Звичайне життя, 1956, 221).
▲ Водяна сіточка, бот. — зелені водорості, поширені у прісноводних, перев. стоячих водоймищах.
СІТОЧКА
Тлумачення слова