СІРТУЧИНА

СІРТУЧИ́НА, и, жін., заст. Сюртук;
//  Благенький, поношений сюртук. — Зятьок таки попіклувався музиками. Мабуть, заставив.. останню сіртучину (Нечуй-Левицький, I, 1956, 144).