СІРООКИЙ

СІРОО́КИЙ, а, е. З сірими очима. Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 21);
//  у знач. ім. сіроокий, кого, чол.; сіроока, кої, жін. Людина, що має сірі очі. «Скажи мені, сіроокий, які ви були?» начебто спитає тихенько вона (Олександр Довженко, I, 1958, 189).