СІРОМАШНЯ

СІРОМА́ШНЯ, і, жін., збірн., іст., розм. Те саме, що сірома 2. — Коли б я не ходив у походи і не бив турків та татарву — ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють проміж зимівниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 87); Усі пани, усі дуки У наметі сіли, Наша браття сіромашня Та і не посміли (Українські народні думи.., 1955, 71).