СІРОГРИВИЙ

СІРОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має сіру гриву (про коней). У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 96).