СІРНИЧОК, чка, чол. Пестл. до сірник. Черкнув [Попенко] сірничком — і світ осіяв хату (Панас Мирний, I, 1954, 337); [Гнат:] Зрана з дому вибирався та й забув з собою сірничків узяти, прийшлося цілий день коло сіна робити, не куривши (Іван Франко, IX, 1952, 341); * У порівняннях. Все радів. Навіть лоша здається веселеньким, хоч і тремтить на своїх тоненьких, як сірнички, ногах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 126).
СІРНИЧОК
Тлумачення слова