СІРЯЧКОВИЙ

СІРЯЧКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сірячок.
 Сірячкова шляхта, заст. — маломаєтна шляхта. Через кільки десятків років два перевертні розвели двоє буцім польських гнізд на Волинській Україні, котрі замішались між сірячкову, чи ходачкову, дрібну шляхту, колись українську й православну (Нечуй-Левицький, I, 1956, 131); Сірячкова шляхта у сірих жупанах дешевого сукна цілими родинами топталась біля яток, під якими вірмени із Львова хвилями збивали перські єдваби (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 94).