СІРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. сірієць, ійця, чол.; сірійка, и, жін.). Народ, який становить основне населення Сірії. Величезна більшість рабів [у Греції] була не греками. Це були скіфи, перси, сірійці, єгиптяни (Історія стародавнього світу, 1957, 107).
Увага! Подане тут оригінальне написання реєстрового слова є застарілим.