СІРЧИ́СТИЙ, а, е.
1. Який містить у собі сірку. Сірчисті добрива.
2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню.
▲ Сірчиста кислота — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Сірчистий газ розчиняється у воді і, сполучаючись з нею, утворює сірчисту кислоту (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 86); Сірчистий ангідрид — сполука сірки з киснем (SO2); двоокис сірки; сірчистий газ.