СІНОЖАТНИЙ

СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіножать. В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (Хлібороб України, 5, 1971, 27);
//  Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки;
//  Признач. для косіння трави на сіно. Погрожуючи сіножатною косою, Смерть, проте, не вбила Климка зразу (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 229).