СІНЦЕ́, я, сер. Пестл. до сіно 1. Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (Український дитячий фольклор, 1962, 67); Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Панас Мирний, IV, 1955, 297); Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 38).
СІНЦЕ
Тлумачення слова