СІМ’ЯНИ́Й а, е.
1. Прикм. до сім’я 1, 2. Сім’яна оболонка;
// Вигот. із насіння конопель. Вже і обідати у неї поспіло: борщик з живою рибкою.., каша пшоняна до олії, солона тараня з пшеничними галушечками та вареники з сім’яною макухою (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 54).
2. Прикм. до сім’я 3. При перемішуванні ікри і сім’яної рідини з невеликою кількістю води відбувається запліднення (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 81).
СІМ’ЯНИЙ2, а, е, рідко. Те саме, що сімейний 1. Сім’яні люди коло його ладком-ладком, кожному хотілося мати зятем такого талановитого чоловіка (Панас Мирний, I, 1954, 156).