СІМ’ЯЧКО

СІ́М’ЯЧКО, а, сер. Зменш.-пестл. до сім’я 1, 2. Чого цвірінькаєш..? ..Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, прісця, пшінця, чи то крупів, — Всього ти в кліточці.. маєш.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 79); [2-га молодиця:] А так вже: яка мати, така дочка! [1-а молодиця:] Яке сім’ячко, таке й зіллячко!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 483); — Ось воно, сім’ячко. Чи ж думало ти, що потрапиш до Івана Володимировича, принесеш свою таємницю? Ну, рости (Олександр Довженко, I, 1958, 419).