СІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Невеличка посудина для солі, яку подають до столу. Улас сидів поруч полковника, статечно вмочаючи картоплину в сільницю (Юрій Яновський, Мир, 1956, 29); Стіл для обіду накривається чистою, білою, добре випрасованою скатеркою. На стіл ставлять сільницю, перечницю та гірчичницю (Українські страви, 1957, 393).
СІЛЬНИЦЯ
Тлумачення слова