СІКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до сікти. Василь, ухопивши Івана за ноги, звалив на нари, щоб не сікнула куля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 102); Управитель, зібгавши свій норов, уже з докором звертається до Якубенка. — Лесю, хоч худобу пожалій. — А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — як батогом сікнув [словами] Лесь (Михайло Стельмах, I, 1962, 564).
СІКНУТИ
Тлумачення слова