СІ́ЯЛЬНИК, а, чол. Те саме, що сівач. Ось сіяльник вийшов ріллю обсівати (Іван Манжура, Тв., 1955, 104); Сіяльники — двоє дівчат і дід — стояли на дошках позад сівалок, доглядали за рівномірним розподілом зерна (Юрій Яновський, Київ. опов., 1948, 45).
СІЯЛЬНИК
Тлумачення слова