СІДНИЦЯ

СІДНИ́ЦЯ, і, жін. (сідниці, ниць, мн.). Частина людського тіла, якою сідають. Під час вимірювання дитина .. повинна стояти струнко, торкатися станка ростоміра п’ятами, сідницею і лопатками (Шкільна гігієна, 1954, 44); — Ти чого набурмосився? — запитав його Дмитро. — Та так… голова болить. — Аби не сідниця! Ха-ха! — зареготав Дмитро (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 225);
//  Половина цієї частини тіла, що має вигляд півкулі. У хворого спостерігалося значне ожиріння з відкладанням жиру на животі, сідницях, грудях (Фізіологічний журнал, II, 3, 1956, 42).