ШИЯ́КА, и, жін. Збільш. до шия 1. Що зробить Робусинський ступінь, то його трах-трах по шияці (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 203); — Додержуйте порядку. Кажу наперед: хто в поході нап’ється — без усякого суду, як собаку, за шияку (Олександр Довженко, I, 1958, 238).
♦ Витурити в шияку — те саме, що Витурити в шию (див. витурювати). — Мене ще ніхто не повчав — якось проживу без цього й надалі. Почне в’язнути з мораллю — витурю в шияку! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 251).
ШИЯКА
Тлумачення слова