ШИРОКОВІ́ТИЙ, а, е. Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31); Жінка з хлопчиком стояли край тротуару, під широковітим каштаном, на якому вже розпустилось буйне листя (Семен Журахович, Вел. розмова, 1955, 95); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 258).
ШИРОКОВІТИЙ
Тлумачення слова