ШИРОКОМО́ВНИЙ, а, е.
1. Признач. для широкомовлення. 21 серпня 1922 року в Москві почала передачі перша державна центральна широкомовна радіостанція нашої країни (Радянська Україна, 21.VIII 1962, 4).
2. Який містить багато слів; багатослівний;
// Який містить у собі численні й різноманітні обіцянки.
3. Те саме, що пишномовний 2. Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 422).