ШИРОКОКОСТИЙ

ШИРОКОКО́СТИЙ, а, е. Який має широкі, великі, випнуті кістки; костистий. Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний, III, 1954, 35); Жінка, що сиділа з ними, викликала здивування величезною своєю постаттю, — ширококоста й рівна у грудях, як солдат (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 122); Обняв Володимир батька.. Потім він узяв його ширококосту руку й довго тряс молодими своїми руками, дивлячись в очі без слів… (Олександр Довженко, I, 1958, 340); — Да, — не знає, що відповісти, Григорій, дивлячись на ширококосте обличчя Федоренка з лукавими блищиками в карих очах (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 525);  * Образно. Якось на шостий чи сьомий день важкий ширококостий літак з’явився якраз над Федьчиною сосною (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 40).