ШИРОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Пестл. до широкий 1, 2. Широченька галерея, з закругленою стелею, завширшки на два сажні, неначе спадала наниз з пригорка сходами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289); Брови [у Віктора].. чорні, широченькі (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 151); Він покрутив довгі вуса, погладив широченьке пузце (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 92); Старший на рік од сестри, Ванюшка був присадкуватий, широченький у плечах, обличчям схожий на матір (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 149).
ШИРОЧЕНЬКИЙ
Тлумачення слова