ШИНО́ЧОК, чка, чол., заст. Зменш.-пестл. до шинок. — На кого ж ти батька покинув? — .. Батька?.. тепер можна покинути: гроші… його — поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 292); Ой, у полі билинонька колихається, А в шиночку вдовин син напивається (Українські народні ліричні пісні, 1958, 283).
ШИНОЧОК
Тлумачення слова