ШИ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до шина 1, 2. У залі павільйону можна ознайомитися з продукцією первістка української шинної промисловості — Дніпропетровського шинного заводу (Наука і життя, 9, 1962, 19);
// Признач. для шин. На основі вуглехімічної сировини синтезовано ряд стабілізаторів полімерних матеріалів і шинної гуми (Вісник АН УРСР, 12, 1970, 9); Шинне залізо.
2. мед. Прикм. до шина 3. Шинна пов’язка.
3. Який має шини, складається з шин (у 4 знач.).