ШИНК, у, чол., заст., діал. Шинок. Світлиця стала схожою на шинк, писарка походжала по хаті, мов шинкарка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 155); Був собі колись якийсь-то циган, та такий же то прегіркий п’яниця.. Чи є у його яка копійчина, так і несе її у шинк, чи яка жупанина — він і її туди ж пре! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 199).
ШИНК
Тлумачення слова