ШУ́РИН, а, чол. Брат дружини. Вибирається Страхиня у гості до міста Крушевця, до свого тестя старого Юга-Богдана та своїх дев’яти шуринів, Юговичів (Іван Франко, XVI, 1955, 15); Мамай заклопотано звівся з стільця.. Потім оглянувся — немає вже Луки, то й облишив збори. Повісив кожанку знову на вішалку. А до шурина — морг (Андрій Головко, I, 1957, 302).
ШУРИН
Тлумачення слова