ШУРУ́ПЧИК, а, чол. Зменш. до шуруп. — Коли він в’їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 367).
ШУРУПЧИК
Тлумачення слова
ШУРУ́ПЧИК, а, чол. Зменш. до шуруп. — Коли він в’їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 367).