ШУРША́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням шуршати і звуки, утворювані цією дією. Галя вимітала долівку. Йому на заваді і тихе шуршання притертого деркача по долівці. — Не кури! — кричить він на сестру (Панас Мирний, IV, 1955, 28); Він чує невгавне шуршання дороги (Микола Бажан, I, 1946, 145).
ШУРШАННЯ
Тлумачення слова