ШУ́ПЛАТТЯ, я, сер., збірн., діал. Одяг, білизна; дрібні домашні речі. Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Панни й жіноцтво похапцем кинулись збирати свої манатки, усяке своє добро та шуплаття, та вкладатись (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 204).
ШУПЛАТТЯ
Тлумачення слова