ШУНГІТ

ШУНГІ́Т, у, чол. Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані; цінна сировина для будівництва та промисловості. Вуглець (c) у природі зустрічається в трьох формах: кристалічній — алмаз, дрібнокристалічній і прихованокристалічній — графіт і аморфній — шунгіт та вугілля (Курс загальної геології, 1947, 52); У класифікації мінералів шунгіт займає проміжне місце між кам’яним вугіллям і графітом. У ньому міститься від 60 до 70 процентів вуглецю і 30—40 — золи (Вечірній Київ, 26.I 1972, 4).