ШУМІННЯ

ШУМІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням шуміти1 1 і звуки, утворювані цією дією. Він відхиляє капюшон і вслухається в дощове шуміння (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 15); У шепоті, в шумінні, в шелестінні, У прохолоднім подиху вітрів, У квітці і в пророслому насінні — Усюди спів життя, весняний спів (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 9); Зашелестіло все небо, незримі хвилі потужного шуміння понеслись над головою (Вітчизна, 7-8, 1946, 54).