ШУЛЬГА 1, и, заст.
1. жін. Ліва рука або нога. Коли пішком — то марш шульгою, Коли верхом — гляди ж, правою, Щоб шкапа скочила вперед (Іван Котляревський, I, 1952, 190).
2. чол. і жін. Лівша (про людину). Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 88).
ШУЛЬГА 2, и, жін., діал. Омела. На Україні, в різних місцевостях, можна почути багато.. назв цієї рослини: громовий кущ, баб’ячий прокльон, відьмина мітла, чортове помело, шульга, ялиновий барвінок тощо (Знання та праця, 3, 1971, 29).