ШУ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шукати.
2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. Шуканий хліб гарний молодикові (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 148).
3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Рівняння, що зв’язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (Курс математичного аналізу, II, 1956, 226); Шукана величина; Шукане число;
// у знач. ім. шукане, ного, сер. Величина, яка має бути визначена, встановлена.